04.03.1983- 09.06.2024

Бойчук Тарас Миколайович – молодший сержант, стрілець-зенітник у зенітно-ракетному артилерійському взводі, позивний "Майор".

ЖИТТЄПИС:

Народився Тарас у селищі Володимирець. В 2000 році з відзнакою закінчив Вараський ліцей №4. У Харківському національному університеті внутрішніх справ (ХНУВС) здобув вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та отримав кваліфікацію юриста. Після навчання повернувся додому та два роки працював оперуповноваженим у місцевому відділку міліції. Невдовзі одружився з харків'янкою та переїхав до м. Харків, де продовжив працювати в правоохоронних органах. Неодноразово отримував подяки від ГУМВС України. У 2020 році Тарас Бойчук пов’язав свій професійний шлях з Державним бюро розслідувань України. Спочатку у м. Київ, а потім, з березня 2021 року, став частиною команди слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорськ.

З перших днів повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт. Спочатку служив у 127-й окремій бригаді на посаді стрільця. Після проходження спеціального навчання був призначений до зенітно-ракетного артилерійського взводу на посаду стрільця-зенітника оператора ПЗРК. Виконував бойові завдання на кордоні Харківської області та у Бахмутському районі Донеччини. Воював у Часовому Ярі, під Бахмутом, та ще на шести локаціях в Донецькій області, а також в Запорізькій та Дніпропетровській областях. Неодноразово був на «нулі».

Молодший сержант, Тарас Бойчук загинув 9 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу с.Тернове Харківської області (Вовчанський напрямок).

13 червня 2024 року похований на Алеї Слави у Харкові.

НАГОРОДИ:

• Нагрудний знак " За досягнення в службі " (під час роботи у Державному бюро розслідувань);
• Почесна відзнака 127-ї бригади ТрО 3-го ступеня;
• "За оборону України" - від Президента України;
• Почесний громадянин Вараської міської територіальної громади (посмертно);
• Орден "За мужність" 3-го ступеня (посмертно).